Діагноз

Про  школу
Ви  знаєте, буває   часом   сумно,
Таке  воно   учительське  життя.
Ти  любиш   їх, допитливих, розумних,
І  розстаєшся: йдуть  у  майбуття!
Так, я  сама  таку  обрала  долю,
Віддать  усе, що  знаю  й  вмію  я,
Радіть  удачам  і  боліть  їх  болем,
Бо  школа—це  для  мене  як  сім'я.
Не  думайте, що  ці  слова  лиш  маска,
Лиш  пафосне  лукавство, тільки  гра.
Це  правда, а  не  вигадка  чи  казка,
Й  сказати  все  тепер  якраз  пора.
Що  я   звичайна, як  усі,  дівчина,
Та  незвичайний  маю  тільки  фах
Мабуть, у  цьому  криється  причина
Того, що  відчуваю  крил  розмах.
Люблю  дітей, багато  маю  друзів,
Люблю  домашні  справи  і  діла.
Навчалась  гарно  в  школі  й  у  вузі,
Тому  я  школі  душу  віддала.
Наш  Світдоводськ—маленьке  тихе  місто,
Як  на  долоні  ти  поміж  людей,
Про  тебе  знають  всі  усе  геть-чисто:
Як  ставишся  до  друзів, до  дітей.
Що  ти   читаєш,  і  куди  ти  ходиш,
Чи  любиш  ти  озера  і  ліси,
Яким  ти  хобі  душеньку  відводиш,
І  скільки  ти  купила  ковбаси.
Я  розумію  треба  гарно  жити,
Звання  людини  з  гідністю  нести,
Звання  «учитель»  треба  заслужити
І  досягти  високої   мети.
Мети—знання, давати  і  наснагу,
Виховувать  майбутнього  людей,
Яку  ж  учитель  має  перевагу—
Плекати  найдорожчеє—дітей! 
                               О. Кравчук
ІМЕННИК       Один-багато