Справжній українець

 Справжній українець                                                                                                                           Йому казали: «На піску збудовані твої надії!»                                                                                     Він чув : «Дарма лиш витрачаєш час!»                                                                                               Його сварили : « У тебе нереальні мрії!»
А він не слухав. Він йшов вперед.

 Його втоптали друзі у багнюку,
 Від нього відвернулися усі,
 Та він ішов,не опустивши руки,
 Лиш вище закатавши рукави.

 Його запевнили: «Не скупаний в любистку»,
 Хитали головою : «Слухай нас!»
 Він вже не йшов—топтався тишком-нишком,
 І мрія у очах погасла враз.

 Чужі думки,підняті на котурни,
 В його душу перенеслись.
 Він,замкнений в собі, спіткнувся,
 І впав додолу,щоб знову підвестись.

 Хлівна  Катя,7-А клас