Прочитавши допис О.Ківеждій "Великі дрібниці вчительського життя" , я зловила себе на думці,що ,дійсно, це не пафос ,а реалії життя. У мене вони такі: 1. Двієшник,який постійно говорив :" І нашо мені ваша мова?"--у суботу заявив : "Я ,читаючи оповідання "Максим Гримач", звернув увагу ,що у цьому тексті багато невідокремлених зворотів".
2. Більшість дітей не можуть дочекатися понеділка,адже 3 тижні "карантинили".
3. Восьмикласники намагалися читати напам'ять "Любіть Україну" у телефонному режимі
4. Одинадцятикласники навели лад у таблицях-опорах
5. Одна з випускниць попросила порекомендувати їй щось для додаткового читання
6. Учні 7-А відмовлялися йти на карантин і цілком серйозно хотіли хоч кудись писати заяву
......Але були й такі.що відверталися в громадському транспорті. Та то вже ДРІБНИЦІ...
Немає коментарів:
Дописати коментар